|
Моя молитва - Левицька Галина
Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Небесная Мудрость - Наталия Минаева
Нет забвению!!! - Sorokin Oleg
>>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Поэзия :
Путник одинокий. - Николай Токарь
Поэзия :
Последнее время - Кушнир Яков
Придите, люди, к Господу нашему и будете спасены.
Аминь. Поэзия :
Памяти Патриарха Московского и Всея Руси Алексия II - ИННА РАДУЖНАЯ
Игумена Георгия взошла на свой теперешний пост на службу во имя Христа в Горненском Русском монастыре в Иерусалиме по благословению, ныне почившего, Патриарха Алексия II – Царствие ему Небесное! – я, маленький, совсем маленький, человечек, получила благословение игумены на выпуск книги своих стихов (многие не напечатаны в Интернете – стихи-молитвы и прославления Господа нашего Иисуса Христа); вчера сижу, пишу стихотворение, посвящённое годовщине ухода в мир иной Патриарха Алексия, тем временем включаю телевизор – идёт реклама программы, посвящённой памяти Патриарха – на съёмках игумена Георгия, её сестра, тоже игумена в одном из Российских монастырей, идут рядом с Патриархом Алексием…
Я прям опешила – такое впечатление, что будто знают о том, что я сейчас пишу, что помню и ценю деяния светлых людей, короче, о моём существовании знают! Иногда страшновато, но всё ведь от Господа – так дают понять, что под присмотром и чтоб, дорогуша, не забываласИ!
Христос Воскресе!
|
